Тренінг «Професійна орієнтація учнів засобами використання внутрішніх спонукальних мотивів діяльності – потреб»

Мета: сприяти усвідомленню учасниками важливості проектування внутрішніх спонукальних мотивів діяльності школярів -  потреб при виборі ними професії.

 

Завдання:

-          обговорити   види    потреб,   які    впливають   на   сприйняття   людини;

-          засвоїти зміст поняття “ потреби”;

-          актуалізувати навички моделювання життєвих перспектив через отримання духовних, матеріальних благ;

-          формувати уміння прогнозувати майбутнє;

-          удосконалювати міжособистісну взаємодію

 

Перебіг заняття

 

1. Вступ

    Вибір професії сьогодні – це не завжди і не обов’язково вибір долі. Це процес усвідомлення людиною себе у просторі культури і її цінностей, епохи і її соціальних очікувань, визначення свого місця в світі “тут і зараз”.

    Якщо буде змінюватись світ, то буде змінюватись і особистість. І навпаки, зі зміною віку людини  змінюються її пріоритети.

   Якщо людина відчуває себе розвинутою особистістю, володіє навичками самоаналізу, визначення мети та її досягнення, вміє аналізувати ситуацію і співвідносити її зі своїми інтересами та потребами,  вміє працювати з інформацією і перетворювати її в знання та вибір то така людина знаходиться на шляху до успішного життя.

    Оголошення теми, мети, завдань тренінгу.

 

2. Вправа “Інтерв'ю”

         З метою створення умов ефективної співпраці, сприяння згуртованості групи учасникам пропонується робота в парах. Один у одного учасники  беруть інтерв'ю за  запитаннями:

1. Ваше ім'я;
2. ваше місце роботи;
3. назвіть три речі, які Ви робите краще за всіх.

На наступному етапі учасники  презентують один одного.

Зворотній зв'язок

Запитання для обговорення:

 1. Які думки у Вас виникали під час представлення колег?

 2. З якою метою виконували цю вправу?

 3. Що Ви відчували, коли представляли Вас?

 

2. Прийняття правил роботи в групі

          На першому етапі педагог – тренер пропонує  об'єднатися в три групи за способами задоволення потреб (індивідуальні потреби, групові потреби, колективні потреби) та обговорити правила, які вважають за необхідні кожна група. На другому етапі всі групи по черзі презентують свої напрацювання, обговорюють загальні правила роботи на тренінгу та прописують їх на  аркуші блокноту фліпчарта. ”Правила роботи групи”.(Бути активними, не критикувати, не   перебивати, бути толерантними, тут і зараз, слухати і чути, бути позитивними).

 

3. Вправа “Очікування”

          Тренер звертається до учасників з проханням написати на стікерах свої очікування стосовно тренінгу у вигляді SMS повідомлень, висловити надії, що покладаються на сьогоднішній день. Потім по черзі усі повідомляють, на що вони сподіваються і приклеюють  їх на символічно зображений на аркуші блокноту фліпчарту мобільний телефон.

 

4. Вправа “ Асоціативна павутинка”

          Пропонується разом скласти павутинку з асоціацій до слова “Потреби”. (гроші, бажання, можливості, їжа, відпочинок, житло, повітря, духовність, мотив, вільний час, автомобіль, задоволення, діяльність, людина, навички, проблеми, батьки, умови проживання, нахили).

Тренер пропонує узагальнити отриману від групи інформацію  та зробити висновок “Потреби”.

         Потреби – внутрішні спонукальні мотиви діяльності людини.

         Потреба – внутрішній стан психологічного чи функціонального відчуття недостатку  в чому не будь.

Групова дискусія

Учасники обговорюють питання:

  1.З якою метою ми проводили цю вправу?

  2.Який висновок можна зробити?

 

5. Інформаційне повідомлення “Потреби та їх класифікація “

     Джерелом активності особистості слугують потреби - "стан особистості, викликаної необхідністю вступати у зв'язку з навколишнім середовищем для того, щоб забезпечити своє існування, функціонування і розвиток".

     Задоволення таких потреб, як потреба у професійному самовизначенні чи самоствердженні,  відбувається в процесі практичної  діяльності  людини, але тільки в тому випадку, якщо обрана професія, як прийнято  говорити, до душі.

     Потреби      завжди    відбивають    можливості   їх   задоволення,  тому  їх роль в ціннісних орієнтаціях особистості можна визначити наступним чином: потреби   активізують   відповідні  можливості  людини,  спрямовують   його  діяльність  у  потрібному   напрямку,   а   реалізуються  всі   ці  потреби через конкретні об'єктивні цінності.

 Кожна   особистість    прагне   до   засвоєння   тих   цінностей,   які  найбільше   відповідають її цілям та інтересам. Стосовно до професійної діяльності людини можна виділити такі цінності: 

  · Самоствердження у суспільстві, в найближчій соціальному середовищі; 
  · Авторитет у трудовому колективі; 
  · Визнання рідних, знайомих, друзів; 
  · Самовдосконалення і самовираження - цікава робота; 
  · Застосування своїх знань, умінь, здібностей; 
  · Творчий характер праці; 
  · Матеріально-практичні, утилітарні цінності - хороший заробіток; 
  · Посада, яка   задовольняє  особистість,  перспектива   просування  по  службі. 

    Головну    роль   у виборі   цінностей   мають   мотиви,  які, в свою чергу, залежать від інтересів і потреб особистості, цілей цієї особистості.

За видами  вибору професії мотиви діляться на групи: 
· загальне  пояснення; 
· романтика професій; 
· мотиви пізнавального характеру; 
· мотиви, в яких підкреслюється суспільна значущість професії; 
· посилання на приклад; 
· невмотивований вибір.

За характером всі мотиви можна розділити на чотири групи: 
· мотив, чітко і аргументовано  обгрунтовує   доцільність   вибору   даного  напрямку трудової діяльності; 
· мотивація нечітка, недостатньо мотивована; 
· мотивація невпевнена, неаргументована; 
· ніяк неаргументована мотивація.

 Задоволення потреб, інтересів, реалізація мети немислимі без вирішення конкретних завдань, виконання відповідної роботи. Тому в кожному випадку людина вибирає об'єкт, явище чи діяльність (професію). Таким чином, вибір забезпечує потреби особистості.

 Виявлення мотивів вибору професії дозволяє дізнатися, що саме спонукало людину обрати даний вид праці і наскільки чіткі, аргументовані мотиви вибору. Це в свою чергу, дає можливість з'ясувати ставлення особистості до об'єктивних цінностей.

 Потреба  в найзагальнішому вигляді є усвідомленою індивідом необхідністю певних духовних, матеріальних благ та послуг – його ідеальним прагненням.

За сферами діяльності існують потреби:

ü  праці,

ü  пізнання,

ü  спілкування,

ü  відпочинку.

З тимчасової стійкості потреби розподіляються на:

ü  стійкі,

ü  ситуативні.

 

По функціональній ролі на:

ü  природні,

ü  обумовлені культурою.

 

За способами задоволення:

ü  групові,

ü  індивідуальні,

ü  колективні,

ü  громадські.

 

За видами:

ü  матеріальні,

ü  духовні,

ü  соціальні.

Побут  - задоволення матеріальних потреб в їжі, одязі, житлі, здоров'ї.

Мотивація - внутрішня рушійна сила, що спонукає людину до дій, або до певного типу поведінки, пов'язана з її органічними та культурними потребами.

Благо – засіб задоволення людських потреб.

Добробут – ступінь задоволення людських потреб.

 

6. Вправа “Карта потреб громади”

              З метою формування навичок визначення потреб конкретною цільовою групою шкільної громади тренер об'єднує учасників за видами потреб (матеріальні, духовні, соціальні) у 3 підгрупи. Кожна група отримує аркуш з типом громади, потреби яких вона має описати за запропонованою схемою. Приклади громад:

-          учнівська громада,

-          педагогічна громада,

-          батьківська громада.

Групам потрібно створити опис потреб громади певного виду, зобразити її за допомогою малюнку або колажу.

Презентація та обговорення результатів роботи.

Зворотній зв'язок

Запитання для обговорення:

 1. Які думки у Вас виникали, коли Ви працювали з конкретною громадою?

 2.Чим відрізняються між собою карти потреб цих громад?

 3.Що в них є спільного?

 4.Що дала Вам особисто робота по створенню карти потреб громади?

 5.Як у своїй практичній діяльності Ви можете використовувати карту потреб громади, в якій працюєте?

 

7. Рухавка “Людина – цифра”

             Вправа проводиться з метою дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити. Тренер називає цифри від 1 до 9, учасники за допомогою тіла показують їх в будь – якому положенні: сидячи, стоячі. Потім тренер називає двозначні цифри, учасники показують їх в парах, трьохзначні – трійками.

 

8. Вправа “ Схематизація проблем”

              Тренер звертає увагу на те, що досить часто, коли потреби людей не задовольняються., виникають соціальні проблеми, над розв'язанням яких має працювати соціально – психологічна служба навчального закладу.

              Тренер пропонує учасникам разом визначити, які можуть виникати проблеми в разі незадоволення потреб дітей в громаді та прописати їх на аркуші блокноту фліпчарту.

               Тренер об'єднує учасників у 4 групи. Кожна підгрупа обирає собі проблему з тих, які записані на фліпчарті, й протягом 10 хвилин робить її схематизацію за зразком, який коментує тренер.

             Для виконання цього завдання кожна з підгруп отримує по аркушу фліпчарту та маркери.

             

                                                                                                                                                               

                         Схематизація проблеми (причини та наслідки )

 

 

Можливі причини проблеми

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                

                               

 

Можливі наслідки проблеми

 

Презентація та обговорення результатів роботи підгруп.

Зворотній зв'язок

Запитання для обговорення:

 1. З якою метою робиться схематизація проблеми?

 2.Чи важко було аналізувати ситуації та визначати проблеми?

 3.Як це може допомогти у Вашій практичній роботі?

 

8. Підведення підсумків Вправа “Завершення речення”.

З метою забезпечення зворотнього зв'язку щодо основних моментів вивченого матеріалу тренер пропонує учасникам записані на фліпчарті незакінчені речення:

   1.Я дізналась, що...

   2.Мене здивувало, що...

   3.Мені сподобалось, що...

 та пропонує кожному учаснику  дати по черзі на них відповіді.

Проговорення очікувань учасників тренінгу.