Корекційно-розвивальна програма «Залюбки до школи»

Укладач: Петраченко Н.І. Залюбки до школи. Корекційно-розвивальна програма з підвищення рівня психологічної  адаптації першокласників до навчання в умовах нової української школи.

 С. Ставкове, 2019- 49 с.

Рецензенти: Попович Р.М – методист з психологічної служби Зіньківського РМК,

                     Перепелиця Н.І. –  директор Ставківського НВК.

Розглянуто на засіданні педагогічної ради, протокол № 16 від 30.08.2019 року.

Посібник містить матеріали для дослідження адаптації, розвивальні заняття для подолання труднощів адаптації першокласників та підготовки до навчання у школі. Рекомендовано для практичних психологів, соціальних педагогів,  вчителів початкових класів.

ЗМІСТ

ВСТУП.

Особливості адаптації першокласників до навчання у школі………………… 4                                                                                                     РОЗДІЛ 1. Пояснювальна записка ……………………..………………………. 6

РОЗДІЛ 2. Корекційно-розвивальна програма «Залюбки до школи» ……….12

2.1. «Приємно познайомитись!»…………………………………………12

2.2. «Наш настрій»………………………………………………………...14

2.3. «Я і моє ім’я»………………………………………………………....17

2.4. «Я і мій клас»…………………………………………………………18

2.5. «Моя уважність»……………………………………………………..20

2.6. «Вузлик на пам’ять»…………………………………………………22

2.7. «Вмілі рученята»……………………………………………………..23

2.8. «Я думаю і уявляю»……………………………………………….....25

2.9. «Розумний і спостережливий»………………………………………27

2.10. «Я впевнений, бо знаю і вмію»………………………………….…29

Список використаних  джерел …………………………………………………32

Додаток 1 …………………………………………………………………….......33

Додаток 2…………………………………………………………………………41

Додаток 3…………………………………………………………………...…….43

Додаток 4………………………………………………………………………....45

Додаток 5…………………………………………………………………...…….48

Вступ

 Особливості адаптації першокласників до навчання у школі

Актуальність програми. Вступ до школи знаменує собою новий віковий період в житті дитини — початок молодшого шкільного віку, провідною діяльністю якого стає учбова діяльність.

Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета – створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті.

НУШ – це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже в ній панують співпраця та взаєморозуміння.

Перші тижні навчання в 1-му класі - важливий етап для створення в класній спільноті атмосфери прийняття, довіри, взаємозацікавленості, бажання слухати одне одного, висловлюватися. На цьому етапі закладаються основи для взаємодії учителя з учнями та учнів між собою. Саме тому багато уваги в перший місяць потрібно приділяти знайомству, коротким розповідям про власні захоплення, улюблені ігри тощо.

Перший клас— один з найбільш важливих і важких періодів в житті дітей. Вступ малюка до школи приводить до емоційно-стресової ситуації: змінюється звичний стереотип поведінки, зростає психо-емоційне навантаження. У ній з перших же днів ставить перед дитиною цілий ряд завдань, не пов'язаних безпосередньо з її попереднім досвідом. На дитину впливає комплекс нових чинників: класний колектив, особистість педагога, зміна режиму, незвичне тривале обмеження рухової активності і, звичайно, поява нових, не завжди привабливих обов'язків.

Адаптація дитини до школи — досить тривалий процес, пов'язаний із значною напругою всіх систем організму, тому що пристосовуються до змін, нових чинників, мобілізуючи систему захисних реакцій.

Адаптація до школи далеко не в усіх дітей протікає безболісно. У деяких - вона не наступає зовсім, і тоді доводиться говорити про соціально-психологічну дезадаптацію.

Однією з головних причин дезадаптації є невідповідність функціональних можливостей дітей вимогам, що пред'являються існуючою системою навчання, інакше кажучи, відсутність «шкільної зрілості». У числі інших причин можна назвати недостатній рівень інтелектуального розвитку дитини, його соціальну незрілість, невміння спілкуватися з оточуючими, незадовільний стан здоров'я.

Проте існують і зовнішні причини шкільної дезадаптації — «проблеми вчителя»: невідповідні можливостям дитини зміст навчання і методика викладання, сама особа вчителя, стиль його відносин з дітьми і батьками тощо. 

Найчастіше ці чинники існують взаємозв’язано, витікають один з іншого, і в цілому, приводять до певних труднощів навчання. Саме створення сприятливого середовища для адаптації дитини до систематичного навчання забезпечуватиме їй подальший розвиток, успішне навчання та виховання.

Запропоновані заняття мають на меті допомогти учням уникнути негативних емоцій та легко адаптуватися до навчання в школі.

РОЗДІЛ 1. Пояснювальна записка

Мета програми: сприяти адаптації першокласників до навчання в умовах нової української школи, позитивному входженню дітей у шкільне життя, розвитку емпатії та комунікабельності дітей, комфортному психологічному клімату у колективі; розвитку мислення, пам’яті, уваги, уяви, довільності дій.

Завдання:
        1) підвищити рівень мотиваційної готовності до школи;

2) зняти емоційне і м’язове напруження у дітей;

3) навчити дітей навичкам ефективного спілкування з однолітками;
        4) підвищити рівень пізнавальної сфери (пам’яті, уваги, мислення, уяви);

5) розвинути велику і дрібну моторику дитини;

6) підвищити рівень самооцінки дітей;

7) розвинути  вміння  адекватно  виражати  свої  почуття;

8)  сформувати  вміння  працювати  в  групі, класному  колективі;

9) актуалізувати необхідність правил  в школі.

Практичне значення програми.  Матеріали можуть бути використані практичними психологами, соціальними педагогами та педагогами під час адаптації учнів до нових умов навчання в школі.

Методи та форми роботи з дітьми:

Програма упорядкована таким чином, щоб практичний психолог міг максимально ефективно її застосувати за певних умов. Вона базується на принципах простоти використання та доступності методологічного матеріалу, раціонального використання часу для занять та обробітку результатів досліджень. В залежності від особливостей дітей у групі, з якими безпосередньо працює психолог,  можна варіювати кількість запропонованих методів роботи (наприклад, використати меншу кількість вправ, за рахунок збільшення часу на певні види діяльності).  

Система занять розроблена з урахуванням вікових та психічних особливостей учнів шестирічного віку. Для учнів молодших класів школи найбільш привабливою та доступною діяльністю є гра, тому ігрові вправи поєднуються з навчальними. Заняття формують дружній стиль спілкування, позитивні емоції, створюють ситуації для позитивних проявів спілкування дітей між собою.

Крім цього система занять включає:

-  Рольові програвання ситуацій

-  Бесіди з елементами етичного виховання.

-  Вправи на розвиток пам’яті, уваги, уяви, мислення, розвиток спостережливості та довільності, вміння працювати за поданим зразком.

-  Iгри на розвиток комунікативних якостей, емпатії.

-  Тематичне малювання

-  Спільну роботу дітей

Загальна структура програми:

Корекційно-розвивальна програма «Залюбки до школи»  складається з 10 занять. Форма проведення: групова, частота занять –2 рази на тиждень, тривалість- 35 хвилин.  Кількість  учасників: від 6 до 12 учнів.   Вікова група-

6-7 років. Термін реалізації програми на протязі 2 місяців (вересень-жовтень).

Умови проведення і оснащення: клас або будь-яке інше просторе приміщення; стільці; парти; дошка або листи ватману; олівці; фломастери; папір формату А-4; аудіо файли, морські камінці, конструктор «Лего», прищіпки.

Кожне заняття організовується за такою схемою:

1. Вступна частина кожного заняття налаштовує групу на спільну роботу, встановлює емоційний контакт між усіма дітьми. Включає вітання, ігри та вправи на створення позитивної атмосфери, активізацію учнів.

2. Основна частина занять включає значеннєве навантаження всього заняття; вона складається з корекційно-розвивальних вправ, ігор та інших видів роботи; зокрема включає рухову гру розвивального спрямування.

3. Завершальна частина кожного заняття закріплює позитивні емоції від заняття, передбачає групове єднання.

Очікувані результати:

1. Підвищення рівня адаптації до навчання у школі, розвитку пізнавальних процесів (мислення, пам’яті, уваги, сприймання, просторової орієнтації, уяви та ін.) та пізнавальної активності.

2. Розвиток комунікативних навичок.

3. Підвищення вербальної активності, збільшення словникового запасу.

4. Створення дружніх стосунків, сприятливої психологічної атмосфери у групі першокласників.

5. Зменшення негативних емоційних проявів та афективних реакцій у поведінці.

6. Зниження рівня імпульсивності, тривожності, агресивності, стабілізація емоційного стану.

7. Емоційно-позитивне ставлення до школи.

Методи моніторингу та оцінки програми:

1.     «Анкета для оцінювання рівня шкільної мотивації й адаптації»                                                                Н.Г.Лусканової. Джерело:  Лескова А.А. Проблема адаптации первокласников к школе.-Одесса, 2003. –С 33-34.

2.     Методика «Експертна оцінка адаптованості дитини до школи»(В.Чирков, О.Соколова, О.Сорокіна). Джерело: Газета «Психолог», №29-32, 2003.

3.     Опитувальник для визначення рівня адаптації дитини до школи (Л.М. Ковальова, Н.Н. Тарасенко)  

Джерело:   Василюк Л.П. Готовність та адаптація першокласників до навчання в школі.- https://naurok.com.ua

4.     Опитувальник для учителя.

Джерело: С.Коробко, О.Коробко. Робота психолога з молодшими школярами: Методичний посібник. – К.:Літера ЛТД, 2006. – 416 с.

5.     Проективна методика «Мій клас»  

Джерело: https://studopedia.net

Критерій ефективності програми

Підвищення показників адаптації учнів першого класу за результатами повторної діагностики після проведення розвивальних занять.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЗАНЯТЬ

№	ТЕМА	МЕТА	МЕТОДИ
1	«ПРИЄМНО ПОЗНАЙОМИТИСЬ!»	активізувати знання дітей про школу і шкільне життя; формувати позитивну навчальну мотивацію, коригувати негативне ставлення до школи; розвивати емоційну сферу дитини, знижувати рівень тривожності, страхів, пов'язаних зі школою.	1. Гра «Ім’я» 2. Вправа «Маски» 3. Вправа «Знайомство» 4. Дискусія 5. Гра «Малюнки з виставки» 4. Вправа «Дзеркало» 5.Вправа–прощання «Посмішка по колу»
2	«НАШ НАСТРІЙ»	активізувати знання учнів про різні емоційні стани і настрої людей, сприяти налагодженню позитивної емоційної атмосфери і хорошого настрою.	1.Вправа «Нетрадиційне привітання 2. Вправа «Який настрій?» 3.Бесіда про органи чуттів та відчуття 4. Вправа «Живий камінчик» 5. Діагностична вправа-гра «Який Я?» 6. Вправа «Художники» 7. Вправа– прощання «Посмішка по колу»
3	«Я І МОЄ ІМ’Я»	сприяти встановленню контакту між дітьми, допомогти дітям усвідомити свої позитивні риси характеру.	1. Вправа «Скажи «Добрий день  «по-своєму» 2. Гра «Чарівний стілець» 3. Вправа «Намалюй  автопортрет» 4. Хвилинка витівки 5. Вправа – прощання «Клубочок  по колу»
4	«Я І МІЙ КЛАС»	сприяти адаптації до шкільного навчання, зменшенню тривожності, встановленню дружніх стосунків	1. Вправа «Добрий день» 2. Етична бесіда 3. Вправа «Малюнок класу» 4. Вправа «Кордон» 5. Вправа «Ланцюжок довіри» 6. Вправа «Всі разом». 6. Вправа – прощання «Закінчи фразу»
5	«МОЯ УВАЖНІСТЬ»	розвивати спостережливість, пам'ять, комунікативні здібності, мовлення і увагу	1. Вправа «Вітання» 2..Вправа «Художник» 3.Вправа «Фотоапарат» 4. Вправа  «Послухай і намалюй» 5. Вправа  «Слухай уважно» 6. Вправа- прощання «Посміхнись і обійми»
6	«ВУЗЛИК НА ПАМ’ЯТЬ»	сприяти підвищенню рівня пам’яті, зняти емоційне напруження.	1. Вправа «Вітання» 2. Вправа «Комплімент» 3. Вправа  «Послухай і намалюй» 4. Вправа «Зниклий предмет» 5. Гра  «Пари  слів» 6. Вправи на релаксацію 7. Вправа  «Все»
7	«ВМІЛІ РУЧЕНЯТА»	розвивати велику і дрібну моторику дітей, зняттю емоційного напруження.	1. Вправа «Вітання» 2.Вправа «Вчимося хвалити себе» 3. Гра «Літає – не літає» 4. Гра "Придумай свій танець" 5. Вправа «Прищіпка, мотузочка  і блискавка» 6. Вправа «Знайди ключ». 7. Вправа "Все"
8	«Я ДУМАЮ Й УЯВЛЯЮ»	розвивати  пізнавальні  процеси:  пам’ять, увагу, уяву, мислення, емпатію, вміння  працювати  за  поданим  зразком.	1. Привітання 2. Вправа «Склади орнамент» 3. Вправа «Пазли»   4.  Вправа «Я-письменник»  5.Вправа «Слухай  оплески» 6. Вправа «Знайди зайве   слово» 7. Рефлексія  «Веселка дружби»
9	«РОЗУМНИЙ І СПОСТЕРЕЖЛИВИЙ»	формувати   вміння колективного обговорення завдань; розвивати уяву, здатність до самоконтролю й здатність до гальмування.	1. Вправа  «Давайте привітаємося» 2. Вправа «Був собі кіт»  3. Вправа  «Велетні  та  карлики» 4. Вправа «Ой, не можу!» 5. Гра «Лабіринт»  6.Завдання «Четвертий зайвий» 7. Вправа – прощання «Посмішка по колу»
10	«Я ВПЕВНЕНИЙ, БО ЗНАЮ І ВМІЮ»	розвивати  пізнавальні  процеси:  пам’ять, увагу, уяву, мислення	1.Вправа «Привітання із Тілімілітрямдії» 2. Вправа «Злива» 3. Вправа «Об'єднай слова» 4. Вправа «Згадай» 5. Гра "Австралійський дощ" 6. Вправа «Настрій» 7. Гра «Побажання»

РОЗДІЛ 2. КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНА ПРОГРАМА

 «ЗАЛЮБКИ ДО ШКОЛИ»

2.1. Заняття 1. «ПРИЄМНО ПОЗНАЙОМИТИСЬ!»

Мета: активізувати знання дітей про школу і шкільне життя; формувати позитивну навчальну мотивацію, коригувати негативне ставлення до школи; розвивати емоційну сферу дитини, знижувати рівень тривожності, страхів, пов'язаних зі школою.

Обладнання: малюнки, таблиці, альбомні аркуші, кольорові олівці.

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Гра «Ім’я»

Мета: сприяти швидшому знайомству дітей.

Хід роботи: перший гравець називає своє ім’я, наступний  своє і товариша і так далі називає ім’я, друге і своє, і так по ланцюжку повторюються всі названі імена і своє. Гра допомагає запам’ятати імена своїх однокласників, сприяє розвитку довільної пам’яті, згуртовує дітей.

2. Вправа «Маски»

Мета: розвити уміння визначати свій настрій.
Хід роботи: Психолог показує три маски, на яких намальовані обличчя: веселе, сумне та зле та пропонує обрати свою, яка відповідає настрою певної дитини.

3. Вправа «Знайомство»

Мета: згуртувати першокласників, більше дізнатися про інтереси кожного.

Хід роботи: всі діти сідають в коло. Психолог, тримаючи в руках м’яч, розповідає  про себе та свої інтереси, задаючи тим самим характер гри. Учень, який отримає м’яч, називає своє ім’я і улюблене заняття. М’яч передається по колу.

4. Дискусія

Дітям пропонують відгадати загадку.

Великий будинок у місті стоїть

Та завжди, як вулик бджолиний, шумить.

Як чаша, він повний знаннями,

Ласкавий будинок цей з нами. (Школа)

— Чому діти перестають ходити до дитячого садка і починають ходити до школи?

Важливо, щоб висловилися всі охочі. Психолог підбиває підсумки дискусії, узагальнюючи сказане.

5. Гра «Малюнки з виставки»

Психолог пропонує учням розглянути малюнки, на яких зображені школярі і дошкільнята.

- Як називають дітей, що навчаються в школі? (Першокласники, школярі, учні)

- Як учні проводять час у школі? (Слухають учителя, граються на перерві, навчаються на уроках.)

- З якими уроками ви вже ознайомилися? (Письмо, читання, математика, навколишній світ)

- Чому ви вчилися у дитячому саду?

- Що ще спільного між дитячим садом і школою? (Діти їдять, рано приходять до школи і до садочка.)

- Чим відрізняється час у школі від часу в дитячому садку? (Діти у садочку багато гуляють, граються.)

- Як називають дітей, що відвідують дитячий садок? Чому їх так називають?

- Чим відрізняється школяр від дошкільника?

- Визначте, хто намальований на картинках? Доведіть.

6.  Вправа «Дзеркало»

Мета: розвити здібності невербального спілкування дітей.

Хід роботи: учням пропонується об’єднатися в пари. У кожній парі вибирається ведучий, його партнер – „дзеркало”. Завдання ведучого – здійснення спонтанних рухів руками. Другий учасник повинен синхронно повторювати ці рухи. Потім учасники міняються ролями. Кожен через цю гру відчув, які індивідуально-динамічні відмінності існують між людьми, і як важливо налаштуватися на свого партнера, щоб його правильно зрозуміти і відчути.

7. Вправа – прощання «Посмішка по колу»

Мета: здійснити ритуал прощання, зближення дітей.

Діти стоять по колу. Кожен повинен подарувати сусіду посмішку і покласти руку на плече, і так далі, поки вона не повернеться до того, хто почав гру. Всі діти стоять по колу, руки на плечах сусіда.

У кінці гри запитуємо дітей про їх почуття, що вони відчували, передаючи та отримуючи посмішку.

2.2. Заняття 2. « НАШ НАСТРІЙ»

Мета: активізувати знання учнів про різні емоційні стани і настрої людей, сприяти налагодженню позитивної емоційної атмосфери і хорошого настрою.

Обладнання: малюнки з різними  емоціями людей, конструктор «Лего», морські камінчики, фломастери, кольорові олівці, папір А-4

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1.   Вправа «Нетрадиційне привітання

Психолог ділить дітей на пари. Вони стають обличчям одне до одного, їм пропонується привітатися ручками, ніжками, колінками, плечима, носиками тощо. Щоразу партнер у парі повинен змінюватися.

2. Вправа «Який настрій»

   Мета: активізувати знання учнів про різні емоційні стани і настрої людей. Визначення емоцій за малюнками (спокій, радість, злість, сум, подив, образа).

Програвання  міміки при різних емоційних станах ( порівнюючи з малюнками).

-  Як дізнатись, який настрій у людини?

-  Які  настрої бувають у вас?

-  Що  у навколишньому світі може бути сумним, веселим ( погода, кольори, картини, музика).

3.  Бесіда про органи чуттів та відчуття

- Що ви бачите навколо себе?

- Чим бачите?

- Які звуки чуєте?

- Чим чуєте?

- Які звуки вам до вподоби?

- Які  не подобаються?

- Які, на вашу думку, шкідливі для здоров’я?

- Які запахи ви відчуваєте?

- А який  є вашим улюбленим?

- А які вам неприємні?

- Чим розрізняєте смак?

- Що вам смакує найбільше?

- Що не подобається на смак?

- Що ви можете відчувати дотиком руки?

- Що робите, коли вам холодно?

- А коли спекотно?

Психолог. Завдяки органам чуттів людина здатна бачити, чути відчувати запах, смак, речі на дотик, тобто сприймати навколишній світ. Окрім зору, нюху, смаку, дотику є ще й відчуття спраги, голоду, руху у просторі.

4. Вправа «Живий камінчик»

Мета: активізувати вміння учнів створювати позитивну атмосферу спілкування, працювати в малих групах.

Хід роботи: учням пропонують взяти до рук морські камінці, вибрати найкращий на їх погляд і затиснути його спочатку у правій руці, а потім у лівій. Психолог пропонує дітям погладити камінчик, погріти, вислухати його. Слід наголосити учням, що з камінчиком потрібно говорити пошепки.  Надалі психолог ділить клас на малі групи і дає завдання збудувати кам’яне поселення. Під  час гри дозволяється використовувати частини конструктора «Лего», обмінюватися камінцями між групами.

5. Діагностична  вправа-гра «Який Я?»

Відповідати жестами на питання:

“Так” – руки вперед;

“Ні. Не згоден.” – руки за спину;

“Я подумаю. Я не знаю.” – руками почесати потилицю.

-  Тобі весело на перервах?

-  Тобі цікаво у школі на уроках?

-  Ти часто буваєш сумним?

-  Тебе часто сварять?

-  Ти хороший?

-  У тебе в класі багато друзів?

-  Тобі подобаються твої однокласники?

-  Ти щасливий?

-  Чи довподоби тобі навчання?

-  Ти добрий?

6. Вправа «Оплески».

Мета: створити позитивне самосприйняття.

Діти стають у коло. Психолог ставить дітям питання:

-         Хто хоче мати багато друзів?

-         А хто любить ходити до школи?

-         А прибирати вдома свої речі?

-         А хто любить гратися в  різні ігри?

-         А поважати старших?

-         Хто не ображає інших дітей?

-         А хто говорить слова ввічливості?

-         А вміє гарно малювати ?

Діти, які відповідають на запропоноване запитання стверджуючи, встають, а решта гравців гучно їм аплодують. Необхідно, щоб кожна дитина встала хоча б один раз. Повторюючи цю гру, можна, запропонувати дітям самостійно придумувати запитання.

 7. Вправа «Мені подобається…»

Мета: розвивати емпатії, створювати позитивний емоційний клімат у  класі.

Діти сидять у колі. Потрібно звернутися до сусіда ліворуч зі словами: «Миколку, мені в тобі подобається…», тобто похвалити сусіда за щось.

   8. Вправа «Художники»

Намалювати веселу картинку веселими кольорами.

9. Вправа – прощання «Посмішка по колу»

Мета: здійснити ритуал прощання, зближення дітей.

Кожен учень передає сусіду зліва направо посмішку, і так далі.

2.3. Заняття 3. «Я І МОЄ ІМ’Я»

Мета: сприяти встановленню контакту між дітьми, допомогти дітям усвідомити свої позитивні риси характеру.

 Матеріали: олівці, листки формату А-4, клубок ниток.

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Вправа «Скажи „ Добрий день ” по-своєму»

Мета: сприяти розвитку індивідуальності, доброзичливості дитини, розширенню способів вітання людей.

Хід роботи: учням пропонується стати в коло і по черзі привітати один одного, якимось незвичайним способом.

2. Гра «Чарівний стілець»

Мета: сформувати адекватну самооцінку дитини.

Хід роботи: психолог говорить дітям, що у кожної людини є позитивні якості, про які іноді не знає і сама людина. Тому дуже важливо про них говорити їй. У центрі кола ставиться стілець і по черзі кожен з учасників сідає на нього, а всі інші говорять йому хороші слова про нього, висловлюють свої побажання.

3. Вправа «Намалюй автопортрет»

Мета: допомагати дітям усвідомити своє „Я”.

Хід роботи: психолог пропонує дітям намалювати автопортрет. Малювання супроводжується музикою (шум листя, води, вітру). Діти, створивши свої портрети повертаються у коло і представляють свою роботу іншим дітям, розповідають про себе.

4. Хвилинка витівки

 1–2 хвилини діти займаються тим, чим хочуть. Це дозволяє їм позбутися зайвої енергії,розслабитися. За знаком психолога діти замовкають. (3-4 рази).

5. Вправа – прощання «Клубочок по колу»

Мета: здійснення ритуалу прощання, зближення дітей, налагодження взаємодії на наступному занятті.

Кожен учень передає сусіду зліва направо клубок ниток з добрими побажаннями, залишаючи в руках ниточку.

2.4. Заняття 4. «Я І МІЙ КЛАС»

Мета: Сприяти адаптації до шкільного навчання, зменшенню тривожності, сприянню встановлення дружніх стосунків

Матеріали: олівці, ручки або маркери на кожного учасника, листки формату А-4

Хід заняття

1.Вправа «Вітання»

 Діти разом з психологом стають у коло, тримаючись за руки, з посмішкою промовляють: «Вітаю. Бажаю здоров’я та гарного настрою».

2. Етична бесіда

-  Чому важливо  поважати і любити один одного?

-  Як можна проявляти свою повагу до інших людей?

-  Як потрібно поводитись , щоб не засмучувати тих, хто тебе любить?

-  Як слід поводитись, коли провинився?

-  Що вам подобається в класі, а що – ні?

3. Вправа «Малюнок класу»

Мета: діагностика відносин дитини в класі (додаток 3).

Хід роботи: психолог пропонує дітям сісти в коло і намалювати свій клас. По закінченню малювання кожна дитина представляє свої малюнки і розповідає про своїх однокласників, як кого звати, хто чим любить займатися, тощо.

4.Вправа «Кордон»

Учні розбиваються на пари, їм дають листок А-4, на якому посередині намальована лінія, яка розділяє листок навпіл. Кожен учень отримує фломастер і завдання намалювати на своїй половині певний малюнок, наприклад, море, але при цьому ще й на половині листка свого товариша. Ключове завдання- це вміння домовитися один з одним. Потім обговорити, як вдалося виконати це завдання.

5.Вправа «Ланцюжок довіри»

Діти по черзі розповідають, кому в сім'ї довіряють найбільше та чому.

ПРО ДВОХ ЦАПКІВ

3 одного берега йде до річки білий цапок, а з другого берега підходить чорний цапок. І той  хоче через річку перебратися і другий. А через річку кладка. Така вузенька,  що тільки один може перейти, а двом тісно.

Не схотів білий цапок зачекати, поки перейде через кладку чорний, а чорний і собі не схотів заждати, щоб перейшов білий.

Ступили обидва на кладку, зійшлися посередині та й ну один одного лобами й рогами бити! Бились, бились, та й скінчилось на тому, що обидва в воду попадали і потопились.

М. Коцюбинський

ДВІ КІЗОЧКИ

А дві кізочки - то були розумнішими. Стрілись вони на вузенькій стежечці З одного боку стежечки глибокий  рів а з другого  - висока та крута гора. Розминутись ніяк не можна.

Постояли вони, постояли, подумали -  подумали, а тоді одна кізочка стала на  коліна, перевернулась на бік, лягла на  стежці і притиснулася до гори.

Тоді друга обережно переступила через неї,  а та, що лежала, встала й пішла собі.

Коцюбинський М.

Обговорення варіантів казки. А що сталося б із кізоньками, якби вони:

а)  не  подумали  б  про  можливі  варіанти  поведінки  та  їх  наслідки;

 б)  не  довірилися б  одна  інший.

6.Вправа «Всі разом».

Мета: розвиток групової згуртованості.

Психолог малює на підлозі круг такого розміру, щоб діти з  певними труднощами, але все ж могли на ньому розміститися. Завдання для учасників: влаштуватися всім там.

7. Вправа – прощання « Закінчи фразу»

Кожне слово для людей має значення,

На прощання скажемо всім: «До побачення!»

2.5. Заняття 5.  «МОЯ УВАЖНІСТЬ»

Мета: розвивати спостережливість, пам'ять, комунікативні здібності, увагу

Хід заняття

1. Вправа «Вітання»

Діти стають у коло і тримаються за руки. За командою ведучого передають потиск руки по колу як імпульс.                                            

2.Вправа «Художник»

Із групи дітей обирають двох – «художника» і «замовника портрета», інші –

глядачі. «Художник» уважно дивиться на «замовника», потім відвертається і

словесно описує його зовнішність. Далі «художником» і «замовником» стають інші діти.

3. Вправа «Фотоапарат»

Учні сидять півколом. Один із них – «фотограф», він запам'ятовує (фотографує)

товаришів (5-20 секунд), а потім виходить за двері. Під час короткої паузи учні міняються місцями і кличуть «фотографа». Йому потрібно визначити, що змінилося.

4. Вправа  «Послухай і намалюй»

Мета: розвиток слухової пам’яті, дрібної моторики руки, творчого мислення, уваги

Психолог промовляє набір слів-образів, слів-предметів. Діти прослухавши, малюють те, що запам’ятали. Слова: сонце, дерево, хмара, квітка, м’яч, лялька, штани, гриб.

5. Вправа  «Слухай уважно»

Мета: розвиток уваги, сприйняття, налагодження позитивної атмосфери в групі

Учні йдуть по колу. На перший сплеск рук – зупинитись і стати в позу “лелеки” (одну ногу підняти і притиснути до другої, руки – в сторони); на другий – сісти в позу “жабки” і пострибати. На третій – продовжувати ходити.

6.Вправа-прощання «Посміхнись і обійми»

Мета: закріпленням позитивних емоцій від заняття  передбачити групове єднання.

Кожен учень передає сусіду зліва направо посмішку і обійми.

2.6. Заняття 6. «ВУЗЛИК НА ПАМ’ЯТЬ»

Мета: сприяти підвищенню рівня пам’яті

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Вправа «Вітання»

Діти стають у коло і тримаються за руки. За командою ведучого передають потиск руки по колу як імпульс.                                            

2. Вправа «Комплімент»

Мета: формувати доброзичливі відносини, налагодити позитивну атмосферу в групі

Учасники стають у коло і беруться за руки. Ведучий каже своєму сусідові справа: "Ігоре, ти мені подобаєшся за..." Сусід  відповідає: "А ти мені подобаєшся за..." Повинні висловити всі свою думку (по колу).

3. Вправа  «Послухай і намалюй»

Мета: розвиток слухової пам’яті, дрібної моторики руки, творчого мислення, уваги

Психолог промовляє набір слів-образів, слів-предметів. Діти прослухавши, малюють те, що запам’ятали.

4.Вправа «Зниклий предмет»

Мета: розвивати зорову пам’ять, увагу.

Хід роботи: На столі ставиться декілька невеликих іграшок. Дітям пропонують запам’ятати, що знаходиться на столі. Потім діти відвертаються, а ведучий ховає один предмет і пропонує учасникам гри відгадати, який саме.

5. Гра  «Пари  слів»

Мета: розвиток пам’яті.

Дітям  пропонується  запам’ятати  друге слово  з  кожної пари слів:

кішка-молоко

булка-масло

зима-гірка

стіл-пиріг

зуби-щітка

річка-міст

6. Вправа на релаксацію  «Сон на березі моря».

Діти зручно сідають, закривають очі і слухають шум моря (аудіозапис).

Психолог говорить дітям, що їм сниться сон, де вони відпочивають на березі моря. Лагідно світить сонечко і пестить їх своїми промінчиками… Дітям спокійно, затишно…Чутно, як кричать чайки…Вони відпочивають

7. Вправа  «Все»

Мета: здійснення ритуалу прощання, закріплення позитивних емоцій від заняття, передбачає групове єднання.

Стати  у  коло,  і  тримаючись  за  руки,  видихнути  якомога  більше  повітря. Потім  підняти  руки  догори,  різко  видихнути  і  сказати  "Все".
                           2.7. Заняття 7. «ВМІЛІ РУЧЕНЯТА»

Мета: розвивати велику і дрібну моторику дітей, зняти емоційне напруження.

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Вправа «Вітання»

Діти разом з психологом стають у коло, тримаючись за руки, з посмішкою промовляють: «Вітаю. Бажаю здоров’я та гарного настрою».

2. Вправа «Вчимося хвалити себе»

Мета: підвищувати самооцінку, долати замкненість, пасивність. Виховувати позитивне ставлення до себе.

Психолог розпочинає гру, говорячи про себе добрі слова. Потім звертається до дитини, яка сидить поруч і говорить: «А тепер ти скажи про себе щось хороше.» і так далі.

3. Гра «Літає – не літає»

Мета: розвивати дрібну моторику, пам’ять, увагу, мислення.

Хід роботи: перед початком гри психолог з дітьми розглядає, хто літає, а хто ні. Окремо розповідає про птахів, що літають, і комах (з показом їх на картинках), про предмети, що літають, зроблені руками людини (літак, ракета), про казкових істот, що літають (при цьому читаються відповідні казки). Ця гра відбувається за столом. Учні кладуть на стіл пальці. Психолог називає птахів, звірів, комах, квіти тощо. Почувши назву предмета, що літає, всі повинно підняти пальці вгору. Хто підніме пальці при назві предмета, що не літає  або ж не підніме при назві що літає, віддає свій фант. В кінці гри фанти „викупляються”.

4. Гра «Придумай свій танець»

Мета: розвиток уяви, зняття рухового автоматизму.

Ведучий  стає в центр кола. У такт музики (швидкої чи повільної) він виконує декілька різних танцювальних ру­хів, усі інші копіюють його танець. Потім ведучий тор­кається до одного з  учасників, той виходить у центр, придумує свій танець, і так далі по колу. Можна ускладнити завдання, пропонуючи дітям при­думати танець бджілки, ведмедика, сонечка, вітру, вечірньої зірки, моря.

5 . Вправа «Прищіпка, мотузочка  і блискавка»

Вправа допомагає учням розвивати велику і дрібну моторику пальців, а також привчає до самостійності. Для вправи потрібна мотузка, великі прищіпки та кофтинка з блискавкою. Цю вправу можуть виконати 3 учні: один тримає в руках мотузку, другий працює з блискавкою, а третій   на мотузку  прищіпки. Вправу виконують всі учні в групі по черзі. Можна виконувати вправу на швидкість між групами учнів.

6. Вправа «Знайди ключ».

На столі розкладається певна кількість ключів різної форми та величини.

Учень вибирає 2 – 3 ключі, після цього необхідно знайти ці ключі із  зав’язаними очима на дотик, знову перемішавши їх.

7. Вправа «Все»

Мета: здійснення ритуалу прощання, закріплення позитивних емоцій від заняття, передбачає групове єднання.

Стати  у  коло  і,  тримаючись  за  руки,  видихнути  якомога  більше  повітря. Потім  підняти  руки  догори,  різко  видихнути  і  сказати:  "Все".
                            2.8. Заняття 8 « Я ДУМАЮ ТА УЯВЛЯЮ»

Мета: розвиток  пізнавальних  процесів  пам’яті, уваги, уяви, мислення, вміння  працювати  за  поданим  зразком.

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Привітання

Мета: Створення психологічного комфорту в дітей.

Діти, я дуже рада Вас бачити на своєму занятті. Ви знаєте, що при зустрічі всі вітаються. Заплющіть очі. Я доторкнуся до того, хто сидить справа від мене, він прийме моє вітання і передасть своєму товаришу. Так вітання пройде через всіх Вас і знову повернеться до мене.

2. Вправа «Склади орнамент»

Дітям пропонують будь-який набір різнокольорових кубиків «Лего» і зразок з орнаментом, який вона має скласти. Для ускладнення завдання учням пропонують звичайний зразок, а також орнамент із більшої кількості кубиків. Учні працюють парами: у одного візерунок, у іншого кубики.

3. Вправа «Пазли»

Мета: розвиток мислення та уваги

 

4. Вправа «Я-письменник»

Мета: розвиток мислення, уяви, емпатії через розповідь від першої особи.

Дітям пропонують розповідь від імені будь-якого предмета, явища,  живої чи неживої істоти. Тема для монолога «Історія із життя старого черевика», «Життя рипучих дверей»

5. Вправа «Слухай  оплески»

Мета: розвиток   активної  уваги

Учні  йдуть  по  колу. На   перший сплеск рук ведучого  діти  зупиняються  і  стають  у  позу  " лелека",   на  другий- в  позу  "жабка" . На  третій гравці   відновлюють  ходьбу. Можливі варіанти тварин: рак, ведмідь, зайчик.

6. Вправа «Виділення  зайвого   слова»

Мета: розвиток  здібностей  до  порівняння, формування  установки  на  альтернативність  рішення.

Вибираються  будь-які  3-5 слів ( наприклад, „собака”, „помідор”, „сонце”). Необхідно  знайти  одне  слово  серед заданих, яке відрізняється  від  інших, об’єднаних  якоюсь спільною ознакою ( „помідор”  і  „сонце” круглі, „собака”- ні). Перемагає  той  у  кого  більше  варіантів  відповідей.(„вишня”- „яблуко”-„сіно”; „слон”-черепаха”-картопля”; ”стіл”-„шафа”-„горщик”.)

7.Вправа «Килимок миру».

Мета: навчити дітей вирішувати конфлікти за допомогою переговорів та дискусій.

Психолог розстеляє на підлозі невеличкий килимок та кладе на нього гарну іграшку. Сідають  двоє бажаючих, які мають домовитися шляхом перемовин, кому ж дістанеться іграшка. Інші учасники теж беруть участь в дискусії, як розв’язати дану проблему. Коли вони завершуються, психолог пропонує прикрасити «килимок миру» та записує  на ньому імена всіх дітей.

Обговорення:

– Чому так важливий для нас «килимок миру»?

– Чому не можна розв’язувати конфлікти за допомогою насилля?

8. Рефлексія  «Веселка  дружби»

Мета: закріплення позитивних емоцій від заняття, передбачає групове єднання.

Всі учасники  тренінгу  беруть  в руки кольорові стрічки. Одна  людина в центрі „сонечко». Вона  стоїть  на  місці, а  учасники подають один кінець стрічки їй, а інший - тримають в руках. Так утворюється кольорова веселка зі стрічок. Потім учасники піднімають руки вгору зі словами «Друзі назавжди!».

2.9. Заняття 9. «РОЗУМНИЙ І СПОСТЕРЕЖЛИВИЙ»

Мета : формувати вміння колективного обговорення завдань; розвитку уяви;  здатності до самоконтролю й  до гальмування.

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1.  Вправа «Давайте привітаємося»

Мета: привітання, створення психологічно невимушеної атмосфери

Дітям пропонується привітатися з сусідом, назвавши ім’я, яке подобається дитині, та сказавши комплімент. Наприклад: «Привіт, Наталко, яка у тебе сьогодні гарна посмішка!»

2. Вправа «Був собі кіт»

Мета: розвиток мислення, мовлення.

Дітям називається речення «Це був кіт..», учні повинні повторити це речення і додати своє слово. Наприклад:

Це був кіт…

Це був красивий кіт…

Це був рудий красивий кіт…

3. Вправа  «Велетні  та  карлики»

Мета: зняття втоми, емоційна розрядка

Діти  показують  руками  велетнів  і  карликів (велетень  ходить  широко  ступаючи  та  горблячись, карлик- дрібними  кроками, випнувши  груди,  з  високо  піднятою  головою  за  командою  психолога).

4. Вправа «Ой, не можу!»

Мета:  розвиток  мислення, уважності, уяви.

Діти стають в коло. Ведучий пропонує дітям рахувати по колу від 1 до 20. При цьому є заборонене число, наприклад «4». Якщо учню потрібно назвати число, яке містить четвірку (4,14), він підстрибує і каже «Ой, не можу!». Неуважні вибувають із гри, а по закінчені виконують прості завдання (імітують якусь тваринку).

5. Гра «Лабіринт»

Мета: розвиток мислення, уважності.

   

Гра відома практично кожній дитині.

6.Завдання «Четвертий зайвий» (7 хв.)

Мета: розвиток уваги та мислення

Ведучий читає набори слів, у кожному з яких учні повинні вказати «зайве» слово. Інші три слова узагальнити. Набори слів даються дітям по черзі:

-  мак, ромашка, троянда, цибуля;

-  чашка, блюдце, суп, тарілка;

-  яблуко, абрикос, груша, картопля;

-  помідор, кабачок, вишня, перець;

-  чашка, склянка, каструля,  келих;

-  молоко, йогурт, гречка, сметана;

-  коза, курка, корова, вівця;

-  чайник, стілець, стіл, шафа;

-  олівець, книга, ручка, фломастер;

-  машина, літак, автобус, тролейбус.

7. Вправа – прощання «Посмішка по колу» (3 хв.)

Мета: формування навичок дружніх стосунків, доброзичливості, толерантного ставлення, закріплення позитивних емоцій від заняття, передбачає групове єднання.

Діти стоять по колу. Їм треба подарувати сусіду посмішку і покласти руку на плече. І так далі, поки вона не повернеться до того, хто почав гру. Всі діти стоять по колу, руки на плечах сусіда.

По закінченню обов’язково запитуємо дітей про їхні почуття, що вони відчували, передаючи та отримуючи посмішку.

2.10. Заняття 10.  «Я ВПЕВНЕНИЙ, БО ЗНАЮ І ВМІЮ»

Мета:  розвиток  пізнавальних  процесів  пам’яті, уваги, уяви, мислення

ХІД  ЗАНЯТТЯ:

1. Вправа «Привітання із Тілімілітрямдії»

Діти один одному говорять «Трям!» і дарують посмішку.
    2. Вправа «Злива»

   Мета: розслабитись і зняти напруження, акти­візувати увагу, стимулюючи спостережливість.

 Ведучий стоїть у колі, він робить певні рухи, і всі їх повторюють. Повертається до кожного обличчям, і тільки після цього учень починає ви­конувати рух, і робить це, аж доки ведучий запропонує новий рух. Так, перший рух — «на зростання», а другий — «на спадання».

 Види рухів: перше коло — потирання долонь; друге — ляскання пальцями; третє — плескання по ногах з притупуванням. Потім знову — по­тирання долонь.

3. Вправа «Об'єднай слова»

    Мета: розвиток творчого мислення

    Психолог називає пари слів, які не зв'язані між собою за змістом. Діти повинні знайти який-небудь зв'язок між ними й об'єднати їх, склавши речення. Наприклад, дана пара слів кіт - аркуш. Можна об'єднати їх на основі такого асоціативного зв'язку: кіт сховався від дощу під аркушем  тощо.

Орієнтовані пари слів:

- машина - груша;                             

- вікно - малина;

- яблуко - піджак;                             

- пластилін - комп'ютер;

- телефон - голуби;                          

 - місто - скеля;

- метро - повітря;                               

- дзеркало - вода;

- обруч - басейн;                              

 - скло - пісок.

4. Вправа «Згадай»

    Мета: розвивати концентрацію, зорову увагу.

    Дітям  пропонується до 10 предметів, які вони уважно розглядають. Слід заздалегідь попередити про те, що про ці предмети будуть поставлені питання(якого кольору, із чого зроблена машинка та ін.). Діти мають відповісти на будь-які поставлені питання, що стосуються предметів.

5. Гра «Австралійський дощ»

    Мета: розвиток уваги, психологічне розвантаження. Діти стоять колом.

Інструкція:

-Чи знаєте ви, що таке австралійський дощ?

- Ні?

-Тоді давайте послухаємо, який він. Зараз по колу, ланцюжком, ви будете передавати мої рухи. Як тільки вони повернуться до мене, я передам наступні. Стежте уважно.

В Австралії піднявся вітер (ведучий тре долоні).

Починає крапати дощ (клацання пальцями або про­мовляння "кап").

Дощ посилюється (почергове поплескування долоня­ми грудей).

Починається справжня злива (плескання по стегнах).

А ось і град (тупіт ногами).

Але що це? Буря стихає (плескання по стегнах).

Дощ зменшується (долонями по грудях).

Рідкі краплі падають на землю (клацання пальцями).

Тихий шурхіт вітру (потирання долонями).

Сонце! (руки догори)"..

6. Вправа «Настрій»

    Мета: налагодження емоційного стану, розвиток  творчості та уяви, закріплення позитивних емоцій від заняття, передбачає групове єднання.

Дітям дається завдання намалювати свій настрій різними кольорами.

7. Гра «Побажання»

Діти сідають у коло й створюють побажання сусідові на сьогоднішній день.

Список використаних джерел

1.     Кириленко В. Корекційні та розвивальні заняття для учнів початкової школи // Психолог. - №41. – 2006

2.     Коробко С., Коробко О. Робота психолога з молодшими школярами: Методичний посібник. – К.:Літера ЛТД, 2006. – 416 с.

3.     Розвивальні та корекційні заняття психолога/ упорядник Т.Гончаренко. – К.: ред.. загальнопед газ., 2005 

4.      Скворчевська, О. В. Ігрові методики роботи з учнями 1-4 класів: навч. вид. /О. В. Скворчевська. - Х. : Видавнича група «Основа», 2013.- 129 с.

5.     Ярошенко О. І., Ігротека вихователя ГПД: Методичний посібник./О. І. Ярошенко,  Т. М. Соколкіна .-Х. : Видавнича група «Основа», 2012.-224 с.

Додаток 1.

1. Методика «Експертна оцінка адаптованості дитини до школи»

(В.Чирков, О.Соколова, О.Сорокіна)

Методика складається з двох схем:

Схема 1: вивчення соціально-психологічної адаптації дітей до школи, для вчителів.

Схема 2: вивчення соціально-психологічної адаптації, для батьків.

Схема 1 (для вчителів) включає 4 критерії адаптованості і 7 характеристик (шкал) для їхньої оцінки. Як критерії виступають такі параметри:

1.     Ефективність навчальної діяльності.

2.     Засвоєння шкільних норм поведінки.

3.     Успішність соціальних контактів.

4.     Емоційне благополуччя.

Схема 2 (для батьків) містить 6 характеристик (шкал):

1.     Успішність виконання шкільних завдань.

2.     Ступінь зусиль, необхідних дитині для виконання шкільних завдань.

3.     Самостійність дитини у виконанні шкільних завдань.

4.     Настрій, з яким дитина йде до школи.

5.     Взаємини з однокласниками.

6.     Загальна оцінка адаптованості.

Форма проведення: індивідуальна і групова.

Матеріали: стимульний матеріал, бланки.

Порядок використання схем.

Використання схем може здійснюватися різними способами. При одноразовому їх застосуванні вчителя (або вчителів) і батьків за кожним критерієм просять вибрати твердження, найбільш точне на цей час. (Кожне твердження має свій бал). Підсумовування отриманих балів за кожною схемою дає змогу одержати оцінки адаптованості дитини до школи.

При багаторазовому застосуванні схем педагоги й батьки щодня в бланку спостереження протоколу відзначають номери тверджень, що найбільше відповідають формам поведінки та які часто трапляються у навчальній діяльності. На підставі цих даних виводять сумарний показник адаптованості дитини, а також складають графік динаміки процесу адаптації за визначений період.

У випадку застосування обох способів схем отримані результати порівнюють з нормами.

Схема 1

22-35 балів – зона адаптації;

15-21 бал – зона неповної адаптації;

0-14 балів – зона дезадаптації.

Схема 2

19-30 балів – зона адаптації;

13-18 балів – зона неповної адаптації;

0-12 балів – зона дезадаптації.

Схема 1

ВИВЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ ДО ШКОЛИ

(заповнюють вчителі)

Критерій І. «Ефективність навчальної діяльності»

Шкала «Навчальна активність»

5	Активно працює на уроці, часто підносить руку і відповідає правильно
4	На уроці працює, позитивні і негативні відповіді чергуються
3	Рідко підносить руку, але відповідає правильно
2	Навчальна активність на уроці має короткочасний характер, часто відволікається не чує запитання
1	Пасивний на уроці, дає негативні відповіді або не відповідає зовсім, часто переписує готове з дошки
0	Навчальна активність відсутня (дитина не включається в навчальний процес)

Шкала «Засвоєння знань» (успішність)

5	Правильне, безпомилкове виконання шкільних завдань
4	Невеликі поодинокі помилки
3	Поодинокі помилки, пов’язані з пропуском букв і їхньою заміною
2	Погане засвоєння матеріалу за одним з основних предметів, порівняно велика кількість помилок
1	Часті помилки, неакуратне виконання завдань: багато виправлень, закреслень
0	Погане засвоєння програмного матеріалу з усіх предметів: грубі помилки і їх чимало

Критерій ІІ. «Засвоєння шкільних норм поведінки»

Шкала «Поведінка на уроці»

5	Сидить спокійно, сумлінно виконує всі вимоги вчителя
4	Виконує вимоги вчителя, але іноді, на короткий час, відволікається від уроку
3	Зрідка повертається, обмінюється короткими репліками з товаришами
2	Часто спостерігається скутість у рухах, позі, напруженість у відповідях
1	Виконує вимоги вчителя частково, відволікається на сторонні заняття, постійно розмовляє
0	Не виконує вимоги вчителя: велику частину уроку займається сторонніми справами (переважають ігрові інтереси)

Шкала «Поведінка на перерві»

5	Висока ігрова активність, охоче бере участь у рухливих колективних іграх
4	Активність виражена мало: полюбляє заняття в класі з кимось із дітей, читання книг, спокійні ігри
3	Активність дитини обмежується заняттями, пов’язаними з підготовкою до наступного уроку (готує підручники, зошити, миє дошку, прибирає клас)
2	Не може знайти собі заняття, переходить від однієї групи дітей до іншої
1	Пасивна, рухи скуті, уникає інших
0	Часто порушує норми поведінки: заважає іншим дітям гратися, кричить, бігає, не змінює своєї поведінки, коли роблять зауваження (не володіє собою)

Критерій ІІІ. «Успішність соціальних контактів»

Шкала «Взаємини з однокласниками»

5	Товариська, легко контактує з дітьми
4	Малоініціативна, але легко вступає в контакт, коли до неї звертаються діти
3	Сфера спілкування обмежена: контактує тільки з деякими дітьми
2	Воліє бути поруч із дітьми, але не вступає з ними в контакт
1	Замкнена, ізольована від інших дітей, воліє бути на самоті (інші діти байдужі до неї)
0	Виявляє негативізм стосовно дітей, постійно свариться і кривдить їх (інші діти її не люблять)

Шкала «Ставлення до вчителя»

5	Виявляє товариськість стосовно вчителя, прагне сподобатися йому, після уроку часто підходить до вчителя, спілкується з ним
4	Цінує гарну думку вчителя про себе, прагне виконувати всі його вимоги, у разі потреби сама звертається до нього за допомогою
3	Старанно виконує всі вимоги вчителя, але за допомогою звертається частіше до однокласників
2	Виконує вимоги вчителя формально, незацікавлена у спілкуванні з ним, намагається бути непомітною
1	Уникає контакту з учителем, у спілкуванні з ним легко бентежиться, губиться, говорить тихо, затинається
0	Спілкування з учителем призводить до негативних емоцій, ображається, плаче при найменшому зауваженні

Критерій ІV. «Емоційне благополуччя»

Шкала «Емоційне благополуччя»

5	Гарний настрій, часто посміхається, сміється
4	Спокійний емоційний стан
3	Епізодично виявляється знижений настрій
2	Негативні емоції: тривожність, смуток, інколи страх; вразливість, запальність, дратівливість
1	Окремі депресивні прояви, плач без жодних причин; агресивні реакції: часто свариться з дітьми, підвищує голос
0	Переважання депресивного настрою; агресія (вибуху гніву, злості) виявляється у відносинах з дітьми (може вдарити, щось зламати, зчинити бійку) й у відносинах з учителем

ВИВЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ДИТИНИ

ДО НАВЧАННЯ В ШКОЛІ

(заповнюють батьки)

Шкала «Успішність виконання шкільних завдань»

5	Правильне безпомилкове виконання шкільних завдань
4	Одиничні помилки
3	Поодинокі помилки, пов’язані з пропуском букв або їхньою заміною
2	Погане засвоєння матеріалу з одного з основних предметів
1	Погане засвоєння матеріалу з усіх предметів

Шкала «Ступінь зусиль на виконання шкільних завдань»

5	Дитина працює легко, вільно, без напруження
4	Виконання шкільних завдань не викликає в дитини особливих ускладнень
3	Інколи працює легко, виявляє впертість, завершення завдань вимагає певного напруження
2	Виконання шкільних завдань потребує від дитини напруження зусиль, сторонньої допомоги
1	Дитина відмовляється працювати, може плакати, кричати, виявляти агресію

Шкала «Самостійність дитини у виконанні шкільних завдань»

5	Дитина сама може впоратися зі шкільними завданнями
4	Працює самостійно, майже не звертаючись по допомогу до дорослого
3	Інколи звертається по допомогу, але частіше виконує завдання сама
2	Дитина могла б упоратись зі шкільними завданнями самостійно, але воліє робити їх із допомогою дорослого
1	Для виконання дитиною шкільних завдань потрібна ініціатива, допомога і постійний контроль з боку дорослого

Шкала «Настрій, з яким дитина йде до школи»

5	Дитина усміхається, сміється, з гарним настроєм іде до школи
4	Спокійна, організована, немає проявів зниженого настрою
3	Інколи бувають прояви зниженого настрою
2	Трапляються прояви негативних емоцій: А) тривожність, смуток, інколи страх; Б) уразливість, запальність, дратівливість
1	Переважання депресивного настрою або агресії (вибухи гніву, злості)

Шкала «Взаємини з однокласниками»

5	Дитина товариська, ініціативна, легко контактує з дітьми, у неї багато друзів, знайомих
4	Малоініціативна, але легко вступає в контакт, коли до неї звертаються діти
3	Сфера спілкування трохи обмежена: спілкується тільки з деякими дітьми
2	Воліє бути поруч, але не вступати з ними в контакт
1	Замкнена, ізольована від інших дітей, воліє бути на самоті; ініціативна у спілкуванні, але часто виявляє негативізм стосовно дітей: свариться, дражниться, б’ється

Шкала «Загальна оцінка адаптованості дитини»

5	Високий рівень адаптованості
4	Рівень адаптованості вищий за середній
3	Середній рівень адаптованості
2	Рівень адаптованості нижчий за середній
1	Низький рівень адаптованості

СХЕМА-ХАРАКТЕРИСТИКА

(для виявлення шкільних труднощів та рівня адаптованості учнів класу, заповнює вчитель)

Запитання до схеми-характеристики учнів класу

1.                 Чи охоче, з інтересом дитина вчиться?

2.                 Чи достатньо відповідально ставиться до навчання?

3.                 Чи переживає свої навчальні успіхи і невдачі?

4.                 Чи прагне до поліпшення своїх результатів?

5.                 Чи активна на уроках? Чи часто хоче висловитися, відповісти на запитання?

6.                 Чи дисциплінований учень (учениця)?

7.                 Чи вміє організувати себе в роботі?

8.                 Чи досить при цьому уважний, наполегливий, цілеспрямований?

9.                 Чи відповідає працездатність дитини пропонованим школою вимогам?

10.            Чи досить контактний, довірливий учень, чи легко піддається виховним впливам?

11.            Чи добре складаються відносини з іншими дітьми у класі?

12.            Чи можете ви покластися у роботі з дитиною на допомогу її батьків?

13.            Чи потребує дитина додаткової індивідуальної допомоги на уроках?

14.            Чи легко відгукується для допомоги?

15.            Чи успішно пройшов процес адаптації дитини до школи?

16.            Чи цілком задовільно засвоює дитина програмні знання, уміння й навички?

Інструкція до заповнення

Відповіді на запитання в схемі позначати цифрами – у графі відповідного питання проти прізвища учня ставити:

«1», якщо можна стверджувати «безумовно так»;

«2», якщо можна сказати «скоріше так, ніж ні»;

«3», якщо ви відповідаєте «швидше ні, ніж так»;

«4», якщо «безумовно ні».

У тих випадках, коли відповісти важко, залишіть графу незаповненою.

Інтерпретація результатів

Показники до 1,5 – норма;

1,6 до 2,2 – незначні прояви дезадаптації;

2,3 до 3,0 – яскраво виражена дезадаптація.

№ з/п	Прізвище, ім’я учня	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	Середній бал	Висновок
1
2
3
4

Додаток 2.

Анкета для оцінювання

рівня шкільної мотивації й адаптації Н. Г. Лусканової

Форма проведення: індивідуальна і групова.

Із шестирічками – індивідуальна або в малій групі, із семирічками – групова, але в групі не більше 15 чоловік (важливо, щоб діти вміли орієнтуватися на аркуші паперу і добре знали числа від 1 до 10).

Час проведення: 10-15 хвилин.

Інструкція для дітей

«Зараз я вам поставлю кілька запитань про те, як ви себе почуваєте в школі, що подобається, а що – ні. На кожне запитання ви можете відповісти: «так» (+) або «ні» (–). В анкеті немає «правильних» і «неправильних» відповідей. Відповідайте так, як ви почуваєте».

Інструкція для психолога.

Для проведення групового анкетування необхідно заздалегідь підготувати бланки з номерами запитань, підписані прізвищами учнів. Під час анкетування психолог зображує на дошці в клітинку такий самий бланк, як у дітей, і перед кожним запитанням показує на ньому, де саме потрібно ставити відповідь. Крім того, після кожного запитання психолог докладно пояснює можливі варіанти відповіді і відповідні їм позначення (+, –). Наприклад, запитання: «Тобі подобається в школі або не дуже?» – ті, кому подобається в школі, ставлять напроти цифри «один» знак «плюс», кому не подобається – знак «мінус».

З учнями, що на всі запитання відповіли тільки позитивно або тільки негативно, а також на бланках, на яких є зсуви відповідей щодо номерів запитань, необхідно провести повторне опитування індивідуально.

Запитання анкети:

1. Тобі подобається в школі чи не дуже?

2. Вранці, коли ти прокидаєшся, ти завжди з радістю йдеш у школу чи тобі хочеться залишитися вдома?

3. Якби вчитель сказав, що завтра в школу необов'язково приходити всім учням, ти б  залишився вдома?

4. Тобі подобається, коли у вас немає якого-небудь уроку?

5. Ти хотів би, щоб не задавали домашніх завдань?

6. Ти хотів би, щоб у школі залишилася одна перерва?

7. Ти часто розповідаєш про школу батькам?

8. Ти б хотів, щоб у тебе був менш суворий учитель?

9. У тебе в класі багато друзів?

10. Тобі подобаються твої однокласники?

Обробка результатів

Відповідь «так» на запитання № 1,2, 3, 7, 9, 10 оцінюється в 3 бали, відповідь «ні» — у 0 балів.

Відповідь «так» на запитання № 4, 5, 6, 8 оцінюється в 0 балів, відповідь «ні» — у 3 бали.

Обробка результатів.

№	Так	Ні
1	3	0
2	3	0
3	3	0
4	0	3
5	0	3
6	0	3
7	3	0
8	0	3
9	3	0
10	3	0

Інтерпретація

25-30 балів – високий рівень шкільної адаптації.

20-24 бала – середній рівень шкільної адаптації.

15-19 балів – зовнішня мотивація.

10-14 балів – низький рівень шкільної адаптації.

9 і менш балів – шкільна дезадаптація.

Додаток 3

Малюнок «Мій клас».

Форма проведення: індивідуальна і групова.

Час проведення : 30 хвилин.

Обладнання: аркуш з альбому формату А4, простий олівець, гумка, кольорові олівці.

Інструкція для дітей: «Намалюйте свій клас».

Примітка: аркуш з альбому має бути розташований горизонтально.

Інструкція для психолога:  Для правильної інтерпретації необхідно провести бесіду за малюнком з кожною дитиною, у ході якої з’ясувати:

· Хто і що зображено на малюнку ( при цьому запитання «Де ти зображений на малюнку?» або « Чи намалював ти себе?» ставити не можна, щоб наштовхувати дитину на думку про те, що вона себе повинна була «уключити» у зображення);

· Якщо учень «не включив» себе, то можливі такі запитання за малюнком: «Де ти зараз знаходишся?», «Що ти там робиш?», «Чому ти знаходишся там?», «Що тобі хотілося б зробити?».

Інтерпретація:

1.Відповідність або не відповідність малюнка темі інтерпретується аналогічно методиці « Що мені подобається в школі».

2. Ознака «наявність – відсутність» того, хто малював, у зображені:

*якщо дитина себе намалювала, значить вона «включила» себе в образ свого класу; це свідчить про те, що адаптація до школи проходить успішно (варто також звернути увагу на особливості зображення: колір, положення тіла, ситуацію);

*якщо дитина себе не намалювала, отже, вона себе «не включила» в образ свого класу; це свідчить про те, що в процесі адаптації до школи виникли труднощі;

*якщо дитина зобразила в класі тільки себе, то це може вказувати або на наявність у неї проблеми у відносинах з однокласниками, учителем, або на егоцентризм.

3. Ознака «наявність – відсутність» інших людей у класі:

*наявність учителя, однокласників, за умови «включення» себе в зображення, свідчить про нормальний контакт дитини з учителем, однокласниками (але варто звернути увагу на особливості зображення);

*відсутність учителя, однокласників на малюнку вказує на можливість проблем у відносинах того, хто малював, з тими, кого він «не включив»;

*якщо дитина намалювала кого-небудь із членів своєї родини, це свідчить про труднощі в адаптації до школи, вона не може вийти за межі сімейної спільності;

*якщо дитина «включає» у малюнку кого-небудь зі своїх друзів, що не є її однокласниками, то, можливо, у неї немає друзів у класі.

4. На малюнку зображені тільки стіни, шкільні меблі. Квіти – зовнішня мотивація. Якщо такі малюнки в більшості учнів класу, це може вказувати на те, що вчитель приділяє недостатню увагу побудові теплих емоційних взаємин між дітьми. Також можливо, що ставлення вчителя до учнів формалізоване і вони не одержують необхідної підтримки й уваги.

Додаток 4.

 Опитувальник для визначення рівня адаптації дитини до школи (Л.М. Ковальова, Н.Н. Тарасенко)

1. Батьки зовсім не займаються вихованням, майже не бувають в школі.

2. Під час вступу до школи дитина не володіла елементарниминавчальними навичками (не вміла рахувати, не знала букви тощо).

3. Учень не знає багато чого з того, що відоме більшості дітей ії віку, наприклад, дні тижня, пори року, казки тощо.

4. У першокласника погано розвинені дрібні м'язи рук: він відчуває труднощі з письмом, у нього виходять нерівномірні букви тощо.

5. Учень пише правою рукою, але зі слів батьків є відученою лівшею.

6. Першокласник пише лівою рукою.

7. Учень часто безцільно рухає руками.

8. Першокласник часто кліпає.

9. Дитина смокче палець або ручку.

10.Учень інколи заїкається.

11.Першокласник гризе нігті.

12.У дитини тендітна статура, маленький зріст.

13.Дитина явно «домашня», вона потребує доброзичливої атмосфери, любить, коли ії пестять, обіймають.

14.Учень дуже любить грати, грає навіть на уроках.

15.Таке враження, що дитина молодша за інших дітей, хоча за віком–ровесники.

16.Мова першокласника інфантильна, нагадує мову 4-5-річної дитини.

17. Учень надміру неспокійний на уроках.

18. Дитина легко сприймає невдачі.

19. Першокласник любить галасливі, рухливі ігри на перервах.

20. Учень не може довго зосередитися на одному завданні, завжди прагне зробити роботу швидше, не дбаючи про її якість.

21. Після цікавої гри, фізкультурної паузи дитину неможливо налаштувати на серйозну роботу.

22. Учень довго переживає невдачі.

23. При несподіваному питанні вчителя дитина часто губиться. Якщо ж дати час на обмірковування, може відповісти добре.

24. Першокласник дуже довго виконує будь-яке завдання.

25. Домашні завдання дитина виконує набагато краще класних (різниця дуже суттєва, більша, ніж у інших дітей).

26. Учень дуже довго перелаштовується з одного виду діяльності на інший.

27. Дитина часто не може повторити за вчителем найпростіший матеріал, але при цьому демонструє відмінну пам'ять, коли йдеться про речі, щоії цікавлять (наприклад, знає марки машин, але не може повторити просте правило).

28. Першокласник вимагає до себе постійної уваги з боку вчителя. Майже все робить лише після персонального звернення «Пиши!» тощо.

29. Учень допускає багато помилок при списуванні.

30. Щоб відволікти дитину від завдання, досить найменшої причини: скрипнули двері, щось впало тощо.

31. Першокласник приносить в школу іграшки і грає на уроках.

32. Учень ніколи нічого не зробить понад покладений мінімум: не прагне взнати щось, розповісти.

33. Батьки скаржаться, що насилу усаджують дитину за уроки.

34. Таке враження, що на уроках учневі погано, він оживає лише на перервах.

35. До виконання завдань учень не любить докладати жодних зусиль; якщо у нього щось не виходить, кидає, шукає якісь виправдань, наприклад, «болить рука, живіт, голова».

36. У дитини не зовсім здоровий вигляд (худенька, бліда).

37. До кінця уроку першокласник працює гірше, часто відволікається, сидить з відсутнім виглядом.

38. Якщо щось не виходить, дитина дратується, плаче.

39. Учень погано працює в умовах обмеженого часу. Якщо його квапити, може зовсім «відключитися» або кинути роботу.

40. Першокласник часто скаржиться на втому, головний біль.

41. Дитина майже ніколи не відповідає правильно, якщо питанняпоставлене нестандартно і вимагає кмітливості.

42. Відповіді учня кращі, якщо у нього є можливість опори на якісьзовнішні об'єкти (лічить пальці тощо).

43. Після пояснення вчителя не може виконати аналогічне завдання.

44. Дитині важко застосовувати раніше засвоєні поняття, навички припоясненні вчителем нового матеріалу.

45. Першокласник часто відповідає не по суті, не може виділити головне.

46.Таке враження, що учневі важко зрозуміти пояснення, оскільки основні навички і поняття у нього не сформовані.

Додаток 5.

Опитувальник для учителя

Прізвище, ім'я дитини _____________________________________

Клас___________________

1. Чи володіє дитина елементарними навичками самообслуговування? Так Ні

2. Чи активна дитина під час навчальних занять? Так Ні

3. Чи ставить запитання, що стосуються суті завдань? Так Ні

4. Чи активна дитина в іграх? Так Ні

5. Чи прагне виокремитися чимось на тлі однокласників? Так Ні

6. Чи активна дитина у спілкуванні з однокласниками? Так Ні

7.Чи складаються у дитини стосунки з однокласниками? Так Ні

8.Чи наявні особливості у поясненні власних невдач:

а)зазвичай вважає винною себе;

б) звинувачує інших чи обставини;

в) пояснення адекватні ситуації.

9. Чи мають значення для дитини похвала та осуд учителя? Так Ні

10. Чи виконує вона вимоги вчителя? Так Ні

11. Який темп виконання завдань:

а)такий самий, як і в більшості однокласників; б)значно вищий;

в)нижчий, ніж у більшості однокласників.

12. Чи здатна дитина виконувати роботу, долаючи труднощі? Так Ні

13. Чи характерні помилки «уважності»? Так Ні

14. Виконуючи навчальні завдання:

а)діє впевнено; б)постійно шукає підтримки; в)прагне скопіювати.

15. Чи є труднощі в засвоєнні:

а) графіки письма; б)читання; в) математичних навичок.

16. Чи є труднощі в розумінні завдань, текстів? Так Ні

17. Чи є труднощі у запам'ятовуванні навчального матеріалу? Так Ні

18. Чи вміє розповісти про те, що їй добре знайоме? Так Ні

19. Чи вміє робити висновки? Так Ні

20. Чи вміє використовувати знання у нестандартних ситуаціях? Так Ні

21.  Яким завданням надає перевагу:

а) таким, що потребують повторних дій;

б) таким, що потребують копіювання;

в) таким, що потребують міркування.

22. Які інші особливості притаманні дитині?

Працюючи з цим Опитувальником, учитель вибирає із перелічених потрібну відповідь і підкреслює її. В пунктах 8, 11,14,15,21 вибір позиції а), б), в) відмічає знаком «+». Відповідь на питання за номером 22 записує, формулюючи коротко.